Кримськотатарська вишивка: особливості та техніка

Ні для кого не секрет яким талановитим і самобутнім є український народ. Від півночі на південь, та від заходу на схід у кожному куточку України з давніх-давен люди творили свою, неповторну вишивку. Вишита сорочка не була лише повсякденним одягом. Виготовляючи її майстрині вкладали туди частинку своєї душі, підбирали такі орнаменти, які слугували оберегом від надприродних сил та лихого ока. Кожна етнічна місцевість України славиться саме своїм різновидом вишивки. Майстрині намагалися створити щось своє, нове, ті, яке буде відрізнятися від інших регіонів і викликати здивування і захоплення.

Саме такою вишивкою є татар ішлеме, або двостороння традиційна вишивка кримських татар. Кримськотатарські майстрині настільки захопилися, що витворили понад шістдесят різновидів вишивки. Кримськотатарська вишивка - найскладніша техніка вишивання нашої країни і по праву - це культурне надбання України. Окрім техніки виконання татар ішлеме відрізняється кольоровою гамою від інших етнічних регіонів України. Як правило - це булі пастельні кольори в поєднані з золотими та срібними нитками. Орнамент на кримськотатарській вишивці поділявся на чоловічий та жіночий. Виготовляючи кожний знак, майстрині вкладали свій особливий сенс: вигнуту гілку считают традиційно жіночим знаком, вона означає розвиток, динамічність та мінливість; чоловічим знаком считают родове дерево, що має таке значення, як сила, мужність та надійність. Літню людину зображали гвоздикою. Тюльпаном - молодих юнаків, а трояндою - дівчат та жінок. Популярний орнамент мамар, що використовували оздоблю чі головні убори, предмети домашнього та текстилю зображали у вигляді дерева життя. Вишивали кримські татари переважно на натуральних тканинах: льоні, бавовні та шовці. Майстрині з Криму самі виготовляли льон і зі свідчень очевидців він був найм'якшим та найніжнішим.

Цікавою і незвичною традицією є те, що перед заміжжям кримчанка мала виготовити своє придане собі сама. І це повинно було бути 200 метрів витканих і вишитих промов. За традицією практично весь одяг кримських татар був оздоблений вишивкою. Починаючи від сорочок і закінчуючи верхнім одягом та головними уборами. Окрім одягу майстрині прикрашали вишивкою майже всі побутові речі в будинку.

Коли молодий хлопець починав залицятися до дівчини, то дарував їй чистий хустку, вона ж натомість, щоб показати своє ставлення до нього повинна була оздобити його вишивкою. Якщо на хустці була вишита квітка невеликого розміру - до побачення, а якщо велика і розкішна квітка, то незабаром буде весілля.

Дослідники кримськотатарської культури виділяють декілька основних технік вишивки

1. Вишивка технікою двосторонньої гладі, або татар ішлеме. Найпопулярніша техніка кримськотатарських майстринь. Для виконання цієї техніки використовували золоті, срібні та бавовняні нитки. Шовкові крученики вишивали на тонкій тканині. Татар ішлеме особливу популярність здобула у середині 19 століття і актового використовується у наш час. Особливість виконання полягає у тому, що потрібно рахувати дірочки на тканинній основі, коли голка простягнута на виворітній стороні її потрібно перехопити знизу лівою рукою, зробити поворотний рух рухаючись до виворітного отвору. Витягнути голку потрібно вушком догори. Положення голки в просторі змінювати не можна.
2. Есап ішлеме считают другою за популярністю технікою вишивання. Ця техніка має сім різновидів швів. Техніку також відносять до лічильного прозорого двостороннього шиття. Використовується для заповнення великих просторів.
3. Шиття на отвір, або ж теллі. Ще один різновид двосторонньої вишивки. Виконувалося золотою або ж маленькою срібною пластиною. Особливістю двосторонньої техніки вишивання є те, що неможливо відрізнити де лицьова, а де виворітна сторона.
4. Тамбурний односторонній шов, або ж К'аснак' виконувався спеціальною голкою, у якої було заломлене кільце. Найбільш популярною ця техніка була у турецько-монгольських народів. К'аснак' характеризується прийомом вишивання тон в тон. У вишивці ця техніка не набула широкого поширення, а від в килимарстві активно використовувалася.
5. Одностороння вишивка золотом і сріблом, або ж михлама. Ця техніка широко використовувалася там, де виворітна сторона не мала ніякого значення. Найчастіше нею оздоблювали жіночі шапки, обкладинки на Коран, шкатулки, рукави. Також за часів кримського ханства односторонньою вишивкою прикрашали ханські намети, великі настінні подушки, черпаки для коней. Жінкам цю роботу виконувати було важко, тому цією технікою займалися чоловіки. Робили вони це на спеціальних верстатах, об'єднання єднуючись в невеликі цехи.
6. Запозичена у турків техніка вишивання букме. Особливість техніки було те, що золоті та срібні шнурки потрібно було накласти на тканину та закріпити знизу ниткою. Технікою букме прикрашали здебільшого верхній одяг та взуття. Так само, як і михламу букме виготовляли на спеціальному верстаті.

Кримськотатарське мистецтво вишивки вважають унікальним явищем не тільки української, а й світової культури. В цій надзвичайно красивій і нетиповій вишивці зображені всі епохи та цивілізації, що пройшли цей край: скіфи, античність, Візантія, тюрки - всі вони внесли свою лепту в історію та розвиток кримськотатарського народу.